Головна » Статті » Методичний матеріал » Обслуговуючі види праці

5 клас Тема: Добір матеріалів для виготовлення виробу, визначення їх кількості. Добір інструментів (пристосувань).

Тема: Добір матеріалів для виготовлення виробу, визначення їх кількості. Добір інструментів (пристосувань).

 

Мета: ознайомити учнів з матеріалами та інструментами для виши­вання, історією їх виникнення;

 

повторити прийоми закріплення нитки без вузли­ка з дотриманням правил безпечної праці та санітарно-технічних вимог при вишиванні;

 

виховувати наполегли­вість, цілеспрямованість у роботі, повагу до українських народних традицій.

 

Обладнання: таблиці «Правила техніки безпеки під час вишивання», зразки тканин, інструменти.

 

Основні поняття: аплікація, види аплікації: предмет­на, сюжетна, декоративна, плоска, об'ємна.

 

Тип заняття: вивчення та первинного закріплення нових знань.

 

Хід заняття

 

  1. Організаційна частина.
  2. Теоретичні відомості.

 

  1. Вишивка як вид декоративно-ужиткового мистецтва.

 

Вишивка належить до декоративно-ужиткового мистецтва. Виник­нення вишивки пов'язане з давньою культурою нашого народу. Яскравими узорами здавна оздоблювалося багато предметів побуту і господарства: шатра, господарський інвентар, одяг, взуття і предмети домашнього вжитку. Вишивкою оздоблювали вироби з сукна й шкіри, корсети, фартухи, юпки, светри, кожухи й кожушинки, бекеші, рушники. Людина старалася зробити своє житло, одяг, предмети побуту не тільки зручними, міцними, але й красивими. Основним джерелом натхнення для людей був навколишній дивовижний світ природи. Вишивка на тканині дає необмежений простір фантазії. Надзвичайно красиві оформлені вишивкою в сучасному світі предмети домаш­нього вжитку: портьєри, скатертини, доріжки, серветки, дитяча одежа, подушки, фартухи, грілки на чайник, кухонні рукавички, прихватки, одяг, аксесуари. Народне вишивання — живе мистецтво, яке постійно розвивається. Наше завдання — не розгубити його, передати це живе іскристе диво наступним поколінням.

 

 

  1. Матеріали та інструменти, необхідні для роботи.

 

Для виконання вишивки потрібен узор, малюнок, гармонійне поєднання кольорів. Вишивка самостійного значення не має. Основну роль виконує виріб, який завдяки вишивці набуває художньої цінності, а його зовнішній вигляд залежить від матеріалів, з яких він виготовлений, та інструментів, що викорис­товувались при роботі.

Тканину добирають залежно від призначення виробу, який треба ви­шити.

Для скатертини використовують лляне полотно, для серветок — бавовня­не, лляне, шовкове, штапельне; для диванних подушок, килимків, панно — льон з лавсаном, рогожку, мішковину, шерсть, сукно, драп, неткані матеріали.

Одяг, який будуть оформляти аплікацією, шиють з тонких тканин: батисту, маркізету, марльовки, шовку.

Для виготовлення виробів з аплікацією можна застосовувати ще й такі матері­али: стрічки із штучного і синтетичного шовку, тасьму, шнури, трикотаж; нитки швейні й вишивальні; бісер, стрази.

Інструментами для виготовлення вишивки служать ножиці, голки, п'яльці, лінійка, наперсток, шпильки, олівці, сантиметрова стрічка, копіювальний папір, калька, міліметрівка.

 

  1. Основні вимоги до умов виши­вання.

 

Вишивання, як і кожен вид діяль­ності, потребує правильної організації умов праці. Основна вимога при виши­ванні — правильне і достатнє освітлен­ня робочого місця. Бажано, щоб проме­ні світла падали зліва. Стілець повинен мати зручну для сидіння спинку. Під ноги бажано ставити стільчик 20-25 см заввишки. Вишивку слід тримати на відстані 25 см від очей.

Вишивати найкраще при денному освітленні. При електричному освіт­ленні значно більше втомлюється зір, до того ж змінюється колір ниток, тому добирати нитки для вишивання треба обов'язково при денному світлі.

Через кожну годину потрібно відпо­чивати протягом 5-10 хвилин, перево­дячи за можливості погляд на тло іншо­го забарвлення, ніж вишивка (найкра­ще на зелене або жовте).

 

  1. Інструменти і приладдя.

 

Для вишивання необхідно мати гол­ки, наперсток, ножиці, п'яльці, виколку, стрічковий метр.

Голки. Для вишивання потрібні гол­ки різної товщини і довжини. У кожної голки є свій «особистий» номер: від

0 до 12. Чим товща голка, тим більший номер.

Тонкими голками (Л'° 2-3) вишива­ють на маркізеті, батисті, крепдешині і тонкому полотні.

Голки середньої товщини (№ 4-5) необхідні для вишивання на лляних та бавовняних тканинах.

Товсті голки (№ 6-12) з великим вушком — «циганські» — потрібні при вишиванні шерстяними і синтетични­ми нитками, а також ірисом і тасьмою.

Вушко голки мас бути овальним, із гладенькими краями. Зручно вишива­ти голкою, що має видовжене вушко, бо в нього легко втягати нитку. Голки зберігаються в сухому місці, щоб запо­бігти корозії.

 

Підказка

 

  1. Найкращий спосіб зберігання голок — «духмяна» гольниця. Із полотна зшити невеличкий міше­чок (7 см), туго набити його тирсою і сухим листям м'яти.

 

  1. Іржу з голки можна усунути, уткнувши її декілька разів у гольницю з тирсою.

 

  1. На щільній тканині легше вишива­ти «намиленою» голкою.

 

Наперсток. Наперсток потрібно добирати точно за розміром середнього пальця правої руки так, щоб він і не був великий, і не стискував пальця.

Ножиці. Вишивальниця повинна мати у своєму вжитку три пари ножиць;

великі — для розкрою тканини; серед­ніх розмірів — для обрізування кінців ниток та маленькі, які особливо потріб­ні при вишиванні з вирізуванням, леза ножиць мають щільно змикатися і бути гостро наточеними.

Виколка. Виколка потрібна для утворення дірок у тканині при виши­ванні солов'їних вічок, волового ока, довбанки (народні назви).

П'яльці. Це спеціальний пристрій для натягування тканини. П'яльці бувають круглі, квадратні, прямокутні, із дерева, пластмаси, металу. Добротно зроблені, вони зручні в роботі й надійно тримають натягнуту тканину.

Перш за все, щоб заправити тка­нину в п'яльці, потрібно знайти в ній нитку основи. Якщо зберігся пруг, то це легко зробити: пруг і є показником нитки основи. У тому випадку, коли пруг у тканині відсутній, тканину необ­хідно розтягнути в різних напрямках і визначити, де вона менше всього роз­тягується — уздовж цієї лінії і прохо­дять нитки основи. Після цього дуже туго натягують тканину в п'яльцях: спочатку по нитці основи, а потім — по нитці піткання й уважно перевіряють, чи немає перекосів.

 

Підказка

 

  1. Деколи заправляють у п'яльці мокру, злегка накрохмалену тка­нину; висихаючи, вона стискається і сильно натягується.

 

  1. Невеликий клаптик тканини, для якого п'яльці є великими, наростіть будь-якою іншою тканиною за допо­могою дрібних стібків. Закінчивши вишивку, допоміжну тканину слід відпороти.

 

 

 

  1. Вишивання без п'ялець.

 

Деякі шви зручніше вишивати без п'ялець, такі, як «вперед голку», «рядок», тамбурний та інші.

 

Тканину затискають між великим і вказівним пальцями, потім вільно кладуть на вказівний, середній, без­іменний і пропускають під мізинець.

 

Працюючи, тканину не натягують дуже туго: великим пальцем її притри­мують сильніше, а мізинцем — злегка, тоді не буде перекосів в узорі.

 

  1. Тканини, що застосовуються для вишивання.

 

Вишивати можна на будь-якій тка­нині з різним переплетенням ниток. На тканині з полотняним переплетенням краще робити вишивку з лічбою. На такій тканині легко закомпоновується малюнок, можна завчасно зробити точ­ні розрахунки.

 

На тканинах з неполотняним пере­плетенням ниток вишивають по канві або малюнку.

 

Узор розміщують уздовж ниток основи.

 

Підказка

 

  1. Ретельно підбирайте кольоровий фон для вишивки. Ураховуйте все: який колір переважає в узорі, чи буде він поєднуватись із кольором тканини, чи не зіллється кольоро­вий контур узору з фоном.

 

  1. Для вишивки по наміченому малюн­ку (без рахунку ниток) годяться всі однокольорові тканини, що мають гладеньку поверхню (сукно, драп, шерсть, шовк, батист, маркізет).

 

  1. Нитки, що застосовуються для вишивання.

 

Вишивальні нитки є різних видів. Вибираючи нитки для вишивання, слід передусім перевірити, чи не линяють вони, бо інакше перше ж прання зіпсує готову річ.

Для вишивання на крепдешині, маркізеті, батисті та інших тонких тка­нинах використовують муліне (в одну ниточку) або шовкові нитки. У виши­ванні можна використовувати природ­ний і штучний шовк, але при цьому потрібно враховувати не тільки вид тканини, а й техніку вишивання.

Муліне у дві-три нитки і тонка нитка волічки (тонка вовняна нитка) викорис­товуються при вишиванні на тонкій шер­стяній тканині, шовковому полотні.

 

  1. Перевірка ниток на міцність фар­бування.

 

Для цього існує простий спосіб: намочити нитку, закласти її в білу тка­нину і пропрасувати гарячою праскою. Якщо тканина зафарбувалась, нитки необхідно додатково обробити. Роблять це так: нитки намилюють господар­ським милом і заливають кип'ятком. Постійно помішуючи, продержати мот­ки у воді 10-15 хвилин. Після цього прополоскати декілька разів у холод­ній воді й востаннє — у розчині води з оцтом (на 1 стакан води 1 столова лож­ка оцту). Вибрати нитки із розчину, віджати і ще раз перевірити на міцність фарбування. Якщо нитки все ще линя­ють, зробіть так: додайте в цей роз­чин ще оцту (норма та сама), опустіть у нього мотки і, безперервно помішую­чи, доведіть до кипіння. Кип'ятіть 5-6 хвилин, ще раз перевірте на міцність, і, якщо нитки продовжують линяти, вишивати ними не можна.

 

Підказка

 

  1. Нитки для роботи не відривають і, тим більше, не відкушують зуба­ми; відрізують нитку ножицями під гострим кутом.
  2. Довжина робочої нитки не повинна бути більше 50 см. До речі, у ста­ровину говорили: «Довга нитка — лінива дівка».
  3. Підбирайте нитки для вишивання при денному світлі.

 

 

  1. Правила безпечної праці під час вишивання.
  • Перед початком роботи обладнати своє робоче місце потрібними інструментами та матеріалами.

 

  • Надягти робочий одяг.

 

  • При необхідності працювати з наперстком.

 

  • Забороняється підносити голку та ножиці до очей.

 

  • Ножиці слід класти зімкнутими лезами, направленими від себе. +  Голки і шпильки зберігати в спеціальній коробці або в подушечці. 4-  Забороняється залишати голку без нитки.

 

  • Забороняється вколювати голку в робочий одяг.

 

  • Не можна під час вишивання використовувати тупі, іржаві голки.

 

  • Після закінчення роботи прибрати своє робоче місце, інструменти покласти в спеціальну коробку.

 

  • Дотримуватися цих правил під час виконання практичних робіт.
  1. Санітарно-гігієнічні вимоги при вишиванні.

 

  • Вишивати треба чистими руками, у добре провітреному приміщенні, при до­статньому денному чи електричному світлі.
  • При довготривалому вишиванні вишивку необхідно зберігати в шматку білої тканини або в білому полотняному мішечку.
  • Під час вишивання сидіти прямо, притулившись до спинки крісла, не нахиля­ти низько голову.
  • Працюючи, роботу слід тримати на відстані 25-30 см від очей. Через кожні 40-50 хвилин вишивання необхідно робити перерву на 10-15 хвилин, щоб не втомлювались очі.
  • Щоб менше втомлюватися, під ноги можна поставити низенький ослінчик або спеціальну підставку.

 

  1. Закріплення нитки без вузлика при вишиванні в одну та дві нитки.

 

Для того, щоб виворітний бік вишитого виробу був охайним, необхідно навчи­тися правильно закріпляти нитку без вузлика. Нитку на вишивці можна закрі­плювати трьома способами:

а) за допомогою шва «за голкою»;

б) поперечним стібком;

в) у петлю робочої нитки.

Спосіб закріплення вибирають залежно від виду шва і кількості ниток, заси­лених у голку.

Нитку закріплюють не тільки на початку шва, а й у кінці. Після закінчення роботи нитку закріплюють кількома дрібними стібками, ховаючи їх під вишиті стібки або протягуючи голку з ниткою під ними.

 

  1. Практична робота.

 

  1. Відмірювання довжини нитки для вишивання.
  2. Закріплювання нитки без вузлика.

 

Обладнання: тканина, голки, нитки.

 

  1. Учні працюють у групах за інструкційними картками.

 

 

Інструкційна картка № 1

Закріплення нитки за допомогою петлі.

 

Послідовність виконання:

  1. Відміряти вишивальну нитку довжиною 100 см.
  2. Скласти її удвоє, всилити у вушко голки.
  3. Підібрати на голку 2-3 нитки тканини.
  4. Протягнути голку з ниткою так, щоб на лицьовому боці тканини залишився невеликий кінець нитки у вигляді петлі.
  5. Просилити голку з ниткою в утворену петлю.
  6. Затягнути нитку.
  7. Далі вишивати відповідно до узору.

 

Інструкційна картка № 2

Закріплення нитки за допомогою шва «за голкою»

Послідовність виконання:

  1. Відміряти вишивальну нитку довжиною 50 см.
  2. Всилити нитку в голку так, щоб один кінець нитки був довший, а другий — коротший.
  3. З лицьового боку підібрати на голку 2-3 нитки тканини.
  4. Протягнути голку з ниткою так, щоб на лицьовому боці тканини залишився невеликий кінець нитки.
  5. Великим пальцем лівої руки притиснути кінець нитки до тканини.
  6. Уколоти голку в тканину, відступивши вправо від хвостика робочої нитки одну нитку тканини.
  7. Вивести голку в місці майбутнього стібка.

 

Інструкційна картка № З

Закріплення нитки поперечним стібком

 

Послідовність виконання:

 

  1. Відміряти вишивальну нитку довжиною 50 см.
  2. Всилити нитку в голку так, щоб один кінець був довший, а другий — корот­ший.
  3. Підібрати на голку 2-3 нитки тканини.
  4. Протягнути голку з ниткою так, щоб на лицьовому боці залишився невеликий кінець нитки.
  5. Загнути кінець нитки в бік місця виколу голки та великим пальцем лівої руки притиснути кінець нитки до тканини.
  6. Прикріпити кінець нитки до тканини другим маленьким стібком поперек першого.
  7. Зайвий кінець нитки обрізати.
  8. Далі вишивати відповідно до узору.

 

Аплікація виконується в такій послідовності:

  • Вибір сюжету аплікації;
  • Вибір розміру;
  • Малювання ескізу, композиції;
  • Малювання окремих фігур;
  • Вибір фону, кольору для кожної фігури;
  • Вибір матеріалу;
  • Сортування матеріалів за кольором, розміром;
  • Пришивання дрібних деталей на велику фігуру;
  • Пришивання великих фігур на фон.

Учні придумують сюжет майбутньої аплікації, підбирають матеріал, склада­ють план роботи.

  1. Закріплення нових знань та вмінь.

 

  1. Що називається вишивкою?
  2. Розповісти історію виникнення вишивки.
  3. Де можна використати вишивку?
  4. Якими інструментами користуються при виготовленні вишивки?
  5. Які тканини використовують для вишивання?
  6. Розповісти правила безпечної праці під час вишивання.
  7. Якими способами можна закріпити нитку на вишивці?

 

  1. Підсумки заняття.

 

Заключне слово вчителя.

 

Вишивка — захоплююче заняття, яке не тільки має практичну користь, але й розвиває художній смак, творчі здібності людини.

Історію розвитку традицій народної творчості потрібно вивчати для того, щоб живити ті духовні корені, які єднають нас з минулим наших пращурів, їхніми духовними ідеалами і поглядами, що базувалися на доброті та любові до рідної землі і природи.

 

  1. Домашнє завдання.

 

Вивчити тему, підготувати матеріали та інструменти.

Категорія: Обслуговуючі види праці | Додав: wowanchuk (2015/Лис/04)
Переглядів: 2861 | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]