Головна » Статті » Методичний матеріал » Обслуговуючі види праці

5 клас Тема: Види конструкційних матеріалів для виготовлення аплікації: тканина, нитки, пряжа, неткані матеріали.

Тема: Види конструкційних матеріалів для виготовлення аплікації: тканина, нитки, пряжа, неткані матеріали.

 

Мета: ознайомити учнів з історією розвитку україн­ської вишивки, матеріалами та інструментами для виши­вання;

 

повторити прийоми закріплення нитки без вузли­ка з дотриманням правил безпечної праці та санітарно-технічних вимог при вишиванні;

 

виховувати наполегли­вість, цілеспрямованість у роботі, повагу до українських народних традицій.

 

Обладнання: таблиці «Правила техніки безпеки під час вишивання», зразки тканин, інструменти.

 

Основні поняття: аплікація, види аплікації: предмет­на, сюжетна, декоративна, плоска, об'ємна.

 

Тип заняття: вивчення та первинного закріплення нових знань.

 

Хід заняття

 

  1. Організаційна частина.
  2. Теоретичні відомості.
  1. Аплікація як вид декоративно-ужиткового мистецтва.

Аплікація належить до декоративно-ужиткового мистецтва. Слово «апліка­ція» в перекладі з латинської мови означає «накладання». Отже, це — накладання форм різних матеріалів на інший матеріал — основу (фон). За своїм походженням декоративно-ужиткове мистецтво — одне з найдавніших видів мистецтва. Виник­нення аплікації пов'язане з давньою культурою народів-кочівників. Яскравими узорами здавна оздоблювалося багато предметів побуту і господарства: шатра, господарський інвентар, одяг, взуття і предмети домашнього вжитку. Апліка­ціями з оксамиту, сукна й шкіри оздоблювали корсети, фартухи, юпки, светри, кожухи й кожушинки, бекеші, рушники. Людина старалася зробити своє житло, одяг, предмети побуту не тільки зручними, міцними, але й красивими. Основним джерелом натхнення для людей був навколишній дивовижний світ природи. Аплікація з тканини і волокнистих матеріалів дає необмежений простір фантазії. Надзвичайно красиві оформлені аплікацією в сучасному світі предмети домаш­нього вжитку: панно, портьєри, скатертини, доріжки, серветки, дитячі килимки, поддушки, фартухи, грілки на чайник, кухонні рукавички, прихватки, одяг, аксесуари. Неповторна аплікація з тканини в дитячому одязі! Адже народне вишивання — живе мистецтво, яке постійно розвивається. Наше завдання — не розгубити його, передати це живе іскристе диво наступним поколінням.

  1. Види аплікації.

 

За своїм змістом аплікації можна розділити на предметні, сюжетні, орнамен­тальні (декоративні), шрифтові.

Предметна аплікація — це зображення окремих предметів.

Сюжетна аплікація відображає сукупність подій, явищ, складається з декіль­кох різних фігур.

Декоративна аплікація — це створення орнаментальних зображень, що вико­ристовуються для прикрашання виробів. У техніці аплікації можна виготовити безліч виробів із різноманітних матеріалів. Так, із тканини можна виготовити панно, штори, скатертину, покривало, сумочку для дрібничок, серветки, а також оздобити одяг для дорослих і дітей.

Розрізняють аплікації плоскі та об'ємні. Плоску аплікацію виконують шля­хом вирізування деталей із тканини, шкіри та інших матеріалів і нашивають або наклеюють їх на основу — фон. Об'ємною аплікація буде тоді, коли окремі елементи пришиють на фон тільки частиною їх площини, або ж коли на основу аплікації пришиють яку-небудь об'ємну деталь.

 

  1. Матеріали та інструменти, необхідні для роботи.

 

Для виконання аплікації потрібен узор, малюнок, гармонійне поєднання кольорів. Вишивка самостійного значення не має. Основну роль виконує виріб, який завдяки вишивці набуває художньої цінності, а його зовнішній вигляд залежить від матеріалів, з яких він виготовлений, та інструментів, що викорис­товувались при роботі.

Тканину добирають залежно від призначення виробу, який треба ви­шити.

Для скатертини використовують лляне полотно, для серветок — бавовня­не, лляне, шовкове, штапельне; для диванних подушок, килимків, панно — льон з лавсаном, рогожку, мішковину, шерсть, сукно, драп, неткані матеріали.

Одяг, який будуть оформляти аплікацією, шиють з тонких тканин: батисту, маркізету, марльовки, шовку.

Для виготовлення виробів з аплікацією можна застосовувати ще й такі матері­али: стрічки із штучного і синтетичного шовку, тасьму, шнури, трикотаж; нитки швейні й вишивальні; бісер, стрази.

Як основну тканину (фон) можна використати полотно, бархат, сукно, твид. Основна тканина (фон) — це тканина, на яку накладають аплікацію. Фон має бути більш щільним за фактурою, ніж матеріал самої аплікації. Для аплікації краще застосувати щільні несипучі тканини.

Інструментами для виготовлення аплікації служать ножиці, голки, п'яльці, лінійка, наперсток, шпильки, олівці, сантиметрова стрічка, копіювальний папір, калька, міліметрівка.

 

 

 

 

  1. Підготовка тканини.

 

Перш за все всі шматки тканини потрібно випрати, щоб вони не давали усад­ку в готовому вигляді, перевірити на міцність фарбування. Пруг обов'язково обрізають. Бавовняні тканини обов'язково підкрохмалюють, а інші обробляють желатином. Для цього 30 г желатину розбавляють віл води, просочують ним виворотний бік цупкої тканини і дають висохнути. Після висушування сукно й тканину для меблів необхідно злегка пропрасувати, а штучне хутро та плюш у вологому вигляді закріпити кнопками на дошці без прасування, щоб не поруши­ти структуру ворсу, і тільки після висихання вирізати потрібні площини.

 

  1. Правила безпечної праці під час вишивання.

 

  • Перед початком роботи обладнати своє робоче місце потрібними інструментами та матеріалами.
  • Надягти робочий одяг.
  • При необхідності працювати з наперстком.
  • Забороняється підносити голку та ножиці до очей.
  • Ножиці слід класти зімкнутими лезами, направленими від себе. +  Голки і шпильки зберігати в спеціальній коробці або в подушечці. 4-  Забороняється залишати голку без нитки.
  • Забороняється вколювати голку в робочий одяг.
  • Не можна під час вишивання використовувати тупі, іржаві голки.
  • Після закінчення роботи прибрати своє робоче місце, інструменти покласти в спеціальну коробку.
  • Дотримуватися цих правил під час виконання практичних робіт.

 

  1. Санітарно-гігієнічні вимоги при вишиванні.

 

  • Вишивати треба чистими руками, у добре провітреному приміщенні, при до­статньому денному чи електричному світлі.
  • При довготривалому вишиванні вишивку необхідно зберігати в шматку білої тканини або в білому полотняному мішечку.
  • Під час вишивання сидіти прямо, притулившись до спинки крісла, не нахиля­ти низько голову.
  • Працюючи, роботу слід тримати на відстані 25-30 см від очей. Через кожні 40-50 хвилин вишивання необхідно робити перерву на 10-15 хвилин, щоб не втомлювались очі.
  • Щоб менше втомлюватися, під ноги можна поставити низенький ослінчик або спеціальну підставку.

 

 

 

 

  1. Закріплення нитки без вузлика при вишиванні в одну та дві нитки.

 

Для того, щоб виворітний бік вишитого виробу був охайним, необхідно навчи­тися правильно закріпляти нитку без вузлика. Нитку на вишивці можна закрі­плювати трьома способами:

а) за допомогою шва «за голкою»;

б) поперечним стібком;

в) у петлю робочої нитки.

Спосіб закріплення вибирають залежно від виду шва і кількості ниток, заси­лених у голку.

Нитку закріплюють не тільки на початку шва, а й у кінці. Після закінчення роботи нитку закріплюють кількома дрібними стібками, ховаючи їх під вишиті стібки або протягуючи голку з ниткою під ними.

  1. Практична робота.
  1. Відмірювання довжини нитки для вишивання.
  2. Закріплювання нитки без вузлика.

Обладнання: клаптик тканини, голки, нитки.

  1. Учні працюють у групах за інструкційними картками.

 

 

Інструкційна картка № 1

Закріплення нитки за допомогою петлі.

Послідовність виконання:

  1. Відміряти вишивальну нитку довжиною 100 см.
  2. Скласти її удвоє, всилити у вушко голки.
  3. Підібрати на голку 2-3 нитки тканини.
  4. Протягнути голку з ниткою так, щоб на лицьовому боці тканини залишився невеликий кінець нитки у вигляді петлі.
  5. Просилити голку з ниткою в утворену петлю.
  6. Затягнути нитку.
  7. Далі вишивати відповідно до узору.

 

Інструкційна картка № 2

Закріплення нитки за допомогою шва «за голкою»

Послідовність виконання:

  1. Відміряти вишивальну нитку довжиною 50 см.
  2. Всилити нитку в голку так, щоб один кінець нитки був довший, а другий — коротший.
  3. З лицьового боку підібрати на голку 2-3 нитки тканини.
  4. Протягнути голку з ниткою так, щоб на лицьовому боці тканини залишився невеликий кінець нитки.
  5. Великим пальцем лівої руки притиснути кінець нитки до тканини.
  6. Уколоти голку в тканину, відступивши вправо від хвостика робочої нитки одну нитку тканини.
  7. Вивести голку в місці майбутнього стібка.

Інструкційна картка № 3

Закріплення нитки поперечним стібком

 

Послідовність виконання:

 

  1. Відміряти вишивальну нитку довжиною 50 см.
  2. Всилити нитку в голку так, щоб один кінець був довший, а другий — корот­ший.
  3. Підібрати на голку 2-3 нитки тканини.
  4. Протягнути голку з ниткою так, щоб на лицьовому боці залишився невеликий кінець нитки.
  5. Загнути кінець нитки в бік місця виколу голки та великим пальцем лівої руки притиснути кінець нитки до тканини.
  6. Прикріпити кінець нитки до тканини другим маленьким стібком поперек першого.
  7. Зайвий кінець нитки обрізати.
  8. Далі вишивати відповідно до узору.

 

Аплікація виконується в такій послідовності:

 

  • Вибір сюжету аплікації;
  • Вибір розміру;
  • Малювання ескізу, композиції;
  • Малювання окремих фігур;
  • Вибір фону, кольору для кожної фігури;
  • Вибір матеріалу;
  • Сортування матеріалів за кольором, розміром;
  • Пришивання дрібних деталей на велику фігуру;
  • Пришивання великих фігур на фон.

 

Учні придумують сюжет майбутньої аплікації, підбирають матеріал, склада­ють план роботи.

 

  1. Закріплення нових знань та вмінь.

 

  1. Що називається аплікацією?
  2. Розповісти історію розвитку накладного шиття (аплікації).
  3. Де можна використати аплікацію?
  4. Якими інструментами користуються при виготовленні аплікації?
  5. Які тканини використовують для виготовлення аплікації?
  6. Розповісти правила безпечної праці під час вишивання.
  7. Якими способами можна закріпити нитку на вишивці?

 

 

  1. Підсумки заняття.

 

Заключне слово вчителя.

 

Аплікація — захоплююче заняття, яке не тільки має практичну користь, але й розвиває художній смак, творчі здібності людини.

Історію розвитку традицій народної творчості потрібно вивчати для того, щоб живити ті духовні корені, які єднають нас з минулим наших пращурів, їхніми духовними ідеалами і поглядами, що базувалися на доброті та любові до рідної землі і природи.

 

  1. Домашнє завдання.

 

Вивчити тему, підготувати матеріали та інструменти.

Категорія: Обслуговуючі види праці | Додав: wowanchuk (2015/Лис/04)
Переглядів: 827 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]