Головна » Статті » Методичний матеріал » Обслуговуючі види праці

5 клас Тема: Методи проектування: фантазування. Використання біооформ у створенні виробу. Міні маркетингові дослідження (анкетування).

Тема: Методи проектування: фантазування. Використання біооформ  у створенні виробу. Міні маркетингові дослідження (анкетування).

 

Мета: засвоїти знання про об’єкти технологічної діяльності в умови вибору об’єкта праці;

 

формувати вміння застосовувати метод фантазування у створені нових об’єктів технологічної діяльності;

 

розкрити поняття «біоніка», ознайомити з прикладами застосування біоформ у художньому конструюванні виробів;

 

засвоїти знання про маркетингові дослідження, джерела маркетингової інформації;

 

формувати вміння організовувати та проводити маркетингові дослідження;

 

розвивати логічне мислення, пам'ять, увагу, уяву, фантазію, навички створення гармонійних виробів;

 

формувати відчуття пропорції, чуття матеріалу;

 

виховувати охайність та художню культуру під час виконання практичної роботи.

 

Обладнання: ілюстрації, папір, інформаційні джерела, зразки об’єктів технологічної діяльності, зображення об’єктів створених методом фантазування.

 

Тип уроку: комбінований.

 

Хід уроку

 

  1. Організаційний момент.
  2. Актуалізація опорних знань.

 

  1. Що таке аплікація?
  2. Перерахувати інструменти і матеріали для виготовлення аплікації.
  3. Розказати правила безпечної роботи з інструментами для виготовлення аплікації.

 

 

  1. Мотивація навчальної діяльності.

 

З попередніх уроків ви вже довідалися про аплікацію з тканини як різновид декоративно-прикладного мистецтва. Сьогодні ми продовжимо вивчати цю тему, але у своїй роботі застосуємо метод фантазування. Для створення нового раніше ніде не використовуваного об’єкта праці може бути недостатньо інформації отриманої з різних джерел – книг, журналів, газет, статей, комп’ютера, Інтернету. Тому свій майбутній оригінальний задум ми створюємо за допомогою методу фантазування. Суть цього методу полягає в тому, що об’єкт створюється в уяві, а потім переноситься на папір для коригування та вдосконалення його розмірів і параметрів. Слід врахувати, що з сфантазований об’єкт має бути реальним у виготовленні.

 

  1. Вивчення нового матеріалу.

 

  1. Методи проектування: фантазування.

 

Продукти технологічної діяльності надзвичайно різно­манітні. Це, наприклад, будинки, машини, одяг, меблі, їжа.

Інформацію про техніку й технологічні об'єкти можна знайти в спеціальних книгах, журналах, каталогах, електронній мережі Інтернет. По телебаченню показують передачі про виготовлення і використання автомобілів, одягу, посуду тощо.

У створенні нових зразків технологічних об'єктів широко застосовується метод фантазування.

Одним із найцікавіших методів фантазування є перене­сення персонажів, техніки і подій в інші умови.

Основне завдання методу - навчитися характеризувати предмети та явища і пристосовувати їх до нових умов. На­приклад, пропонується перенести події на іншу планету або в іншу епоху і подивитися, що при цьому зміниться.

Перед тим як вигадувати явище або технічний засіб на іншій планеті, слід з'ясувати його призначення на Землі та встановити основні дії і виконавців цих дій. Потім слід виз­начити відмінність між умовами Землі і новими умовами, в яких має існувати і діяти обране явище або технічний об'єкт. Якщо земні виконавці дій працювати у нових умовах не зможуть, то слід запропонувати засоби, придатні для ро­боти у нових умовах.

Після відбору або створення виконавців (засобів) для кожної технологічної дії треба об'єднати їх у оновлене яви­ще або засіб і розробити для цього нову конструкцію.

Щоб полегшити уявлення нового засобу або явища, слід затулити очі і спробувати побачити його образ.

 

 

 

Часто фантастика сміливо відкриває нам двері у май­бутнє. Збулися 99 із 108 прогнозів французького письменни-ка-фантаста Жюля Берна, 66 із 77 - англійського письмен­ника Герберта Уелса, 47 із 50 - російського фантаста Олександра Бєляєва.

 

Сучасні винахідники дуже часто ставлять собі за мету втілити у життя мрії і проекти фантастів. Однак при цьому вони спираються на найкращі досягнення науки і техніки. Наприклад, пророцтво Жюль Берна про досягнен­ня Місяця шляхом доставки космонавтів снарядом з вели­чезної гармати було здійснено за допомогою ракети, як це передбачали наші видатні співвітчизники, українці Мико­ла Кибальчич і Олександр Шаргей.

 

 

Практична робота 1. Застосування методу фантазування.

 

 

Інструменти та матеріали: папір, олівці, фломас­тери, фарби, кольоровий папір, клей, ножиці.

 

 

Послідовність виконання роботи:

 

 

  1. Спробуй уявити себе на планеті Місяць. Ця планета є міжнародною базою підготовки зорельотів для відвідування далеких світів. І тому люди можуть жити там роками. А от­же, людям на Місяці потрібні одяг, будинки, іграшки тощо.

 

  1. Придумай весільний одяг для молодят на Місяці. При цьому врахуй, що там немає повітря і всі одягнені у захисні скафандри.

 

  1. Придумай оздоблення для цього одягу. Пригадай, що на Землі для підкреслення урочистості події наречені одяга­ють обручки, білу сукню, фату, рукавички, транспорт яск­раво прикрашають. Весілля супроводжують танці, пісні, звичаї та обряди.

 

  1. Виконай малюнок або аплікацію свого варіанта ве­сільного вбрання і транспорту.

 

 

 

 

Інструкційна картка

Аплікація із «мотлоху»

 

Для виконання цього виду роботи використовуються такі матеріали:

 

а) старі трикотажні речі (або шматки), виготовлені на в'язальних маши­нах;

б) будь-яка тканина (можна викорис­товувати стару тканину) або картон, фанера тощо;

в) клей ПВА.

 

З інструментів треба мати лише ножиці.

 

Підготовка матеріалу до роботи.

 

Трикотажне полотно розпуска­ється так, щоб можна було одержати нитку, яка має спіралеподібну форму, її нарізають на шматочки довжиною 3-4 мм — «мотлох». Його сортують за кольором та відтінками в окремі коро­бочки (для цього можна використати пластмасові стаканчики з-під йогурту, сметани, плавленого сиру тощо).

 

Зверніть увагу!

Оскільки трикотажна нитка нага­дує спіраль, то нарізані шматочки ниток мають деформований вигляд, а це дасть можливість створити ефект «ворсу».

 

Послідовність виготовлення виробу.

  1. Необхідно вибрати виріб для виго­товлення (панно, мініатюра, листів­ка тощо).
  2. Підібрати малюнок або розробити його самостійно, ураховуючи при­значення виробу, у місце в інтер'єрі тощо.
  3. Перенести (або намалювати) його на основу (тканину, картон, фанеру тощо).
  4. Площу візерунка на основі величи­ною 2-3 кв. см змастити клеєм.
  5. Взяти «мотлох» відповідного до малюнка кольору і ним присипати клей на основі.
  6. Пальцем руки «пристукати» «мот­лох» до основи так, щоб він прикле­ївся, але клей не проступав поверх нього.
  7. Знову змастити наступні 2-3 кв. см площі малюнка і зробити так само, як і в попередньому випадку.
  8. Після того, як роботу з приклею­вання буде закінчено, їй треба дати висохнути.
  9. М'якою щіткою обережно чистимо «ворс». Якщо з'являться місця, де він відсутній, то треба все повтори­ти спочатку.
  10. Закінчену роботу треба оформи­ти (обробити край, взяти в рамку тощо).

Примітка. Якщо в роботі треба одер­жати відтінки кольорів, то користують­ся змішуванням «мотлоху» за кольора­ми (як змішують фарби).

Інструкційна картка

Виготовлення аплікації з мотузки або шнура

З мотузки або шнура (навіть одно­го кольору) можна виготовити цікаві декоративні панно. Головне — підібра­ти тканину для основи та шнур так, щоб їх кольори гармонійно сполучались. Для цього можна використати таблицю кольорових сполучень з розділу «Кон­струювання та моделювання». Мотузку можна заздалегідь пофарбувати анілі­новим фарбником (спосіб фарбування вказано на упаковці).

Послідовність виконання:

  1. Розробити ескіз панно (чи викорис­тати запропонований).
  2. Малюнок необхідно збільшити до натуральних розмірів та перенести на папір, а з нього на тканину. Причому, якщо тканина світла, то малюнок переноситься за допомо­гою копіювального паперу, а якщо темна — припорохом.
  3. Коли малюнок переведено па ткани­ну, мотузку або шнур (вони можуть бути різної ширини) укласти по контурах та приколоти шпильками до тканини.
  4. Пришити ручними стібками шнур з виворітної сторони.

 

Контури малюнка та більш великі деталі можна викладати більш товстою мотузкою, а внутрішні — тонкою. Під час виконання роботи необхідно звер­нути увагу на те, щоб кінці мотузки були сховані і тканина не стягувалася.

Інструкційна картка

Аплікація зі шматочків шнура

У цій техніці виконують настінні панно, різні за розмірами та компо­зицією. Необхідні матеріали та інстру­менти: тканина (для основи виробу), шнур бавовняний (його часто вико­ристовують для сушіння білизни або плетення в техніці макраме), анілінові фарбники, клей ПВЛ, ножиці.

Послідовність виконання:

  1. Шнур порізати на шматочки довжи­ною 1,5 см.
  2. Щоб розпушились кінчики шнура з обох кінців, їх треба проварити у воді 25—30 хвилин. Якщо малю­нок має не один колір, а декілька, то шматочки кип'ятити в аніліно­вих фарбниках згідно з інструкцією на упаковці.
  3. Для висушування віджаті шматоч­ки шнура викласти на целофан і час від часу перемішувати до повного висихання.
  4. Розкласти їх за кольорами в окре­мі ємкості (з-під йогурту, сметани, сиру тощо).
  5. На тканину перенести (або намалю­вати) малюнок.
  6. 2-3 кв. см площі малюнка намасти­ти клеєм.
  7. Розпушений «стовпчик» одним кін­цем злегка вмочити у клей і при­клеїти у відповідне (за кольором) місце, намастити клеєм.
  8. Так щільно один до одного прикле­юється решта «стовпчиків».
  9. Виробу дають висохнути.

 

Примітка. Якщо використовува­ти тканину в клітинку (приблизно 0,6x0,6 см), то можна скористатися візерунком для вишивання «хрести­ком».

Під час підготовки шнура до робо­ти і виготовлення виробу дотримуйтесь санітарно-гігієнічних вимог та правил безпечної праці. Правильно організо­вуйте своє робоче місце.

 

Символіка кольору

 

Упродовж багатьох років виробились певні поняття, пов'язані з тим чи іншим кольором, виникли символічні значення кольорів.

 

  • Червоний — енергійний, найактивніший. Світлі його тони збуджують, а темні заспокоюють. Він символізує життя, свободу, урочистість, вогонь, любов, свя­то.
  • Жовтий — теплий, веселий, сонячний. Символізує радість, світло, життя, по­вагу до старості.
  • Зеленувато-жовтий — символізує зраду, ревнощі, заздрість.
  • Жовтогарячий — веселий, життєрадісний, полум'яний. Символізує владу, розкіш, сонце, радість, марнославство.
  • Оранжевий — колір дуже яскравий, привертає увагу, теплий, радісний. Він символізує сонце, радість, силу.
  • Зелений — найбільш приємний для ока, діє заспокійливо. Символізує мир, надію, родючість, багатство рослинного царства.
  • Блакитний — холодний, пасивний. Символізує довір'я, нескінченність, сум.
  • Фіолетовий — повний життя, але водночас викликає сум. Символізує дружбу, довір'я, гідність.
  • Білий — нейтральний, усе збільшує, підкреслює. Символізує невинність, чи­стоту, цноту.
  • Чорний — нейтральний, на його фоні багато кольорів здаються яскравішими.

 

Чи знаєте ви, що кожен день мас своє забарвлення, кожен колір мас свою силу і лікувальне значення?

  1. Понеділок — зелений.
  2. Вівторок — червоний.
  3. Середа — рожева.
  4. Четвер — фіолетовий.
  5. П'ятниця — синя.
  6. Субота — коричнева і чорна.
  7. Неділя — жовта.

 

Якщо ви знаєте, у який день ви народилися, то колір цього дня служитиме вам оберегом.

 

 

  1. Використання біоформ у створенні виробу.

 

Розповідь учителя.

 

Біоніка — це наука, що вивчає представників тваринного та рослинного світу з метою використання природних форм для створення нових об'єктів. Просторова конструкція ба­гатьох виробів — це похідна структурних форм природи: яйця, раковини, шкаралупа горіхів, качан кукурудзи тощо. Якщо природний аналог має чітко виражений характер, об'єм і конструкцію, елементарно просту форму, ми в змозі майже одразу оцінити її ціліс­ність. Це дає змогу швидше до­сягти технічного рішення форми проектованого об'єкта. Якщо форма природного аналога скла­дається з багатьох складно орга­нізованих елементів, то необхід­ним є ретельний аналіз, відбір, порівняння, щоб у технічному об'єкті з'явилися форми і влас­тивості природного аналога.

Таким чином, основний метод біодизайну — метод функціо­нальних аналогій, або зіставлен­ня принципів і засобів формо­творення промислових виробів та живої природи.

Біоформи використовуються і під час проектування швей­них виробів. Ви вже знаєте про таку форму рукава, як кімо­но. Іноді її ще називають «кажан». А створена була ця фор­ма у результаті спостереження за кажаном, котрий легко та вільно згортає та розгортає крила. Так само комфортно і ру­кам людині в одязі з рукавами «кажан».

У біодизайнерському процесі неминучим є відтворення при­родних форм, до яких проявляється зацікавленість, шляхом об'ємних моделей. Моделі можуть виготовлятися із різних ма­теріалів (текстильні матеріали, пінопласт, глина, пластилін, деревина, метал тощо), виконуватися у натуральну величину або у масштабі. Моделі мають бути дешевими, з урахуванням їхнього тимчасового характеру, легкими у виготовленні, але міцними, оскільки вони обов'язково піддаватимуться випро­буванням, перш ніж їх запустять у виробництво. Моделі до­помагають з'ясувати, чи має виріб усі необхідні параметри, чи відповідає усім вимогам, що до нього висуваються, а також допомагають унести необхідні корективи.

 

  1. Міні маркетингові дослідження. Анкетування.

 

(Див. ст. 143-152 «Усі уроки технології 10 клас»)

 

  1. Підсумок уроку.

 

  1. Що нового ви дізналися на уроці?
  2. Чи можна скористатись отриманими знаннями у повсякденному житті? Де і за яких умов це може бути?

 

  1. Домашнє завдання.

Виконати аплікацію застосовуючи метод фантазування. 

Категорія: Обслуговуючі види праці | Додав: wowanchuk (2015/Лис/04)
Переглядів: 10450 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]