Головна » Статті » Методичний матеріал » Обслуговуючі види праці

5 клас Тема: Способи механічного з’єднання деталей. (зв’язування, зшивання, склеювання, на цвяхах).

Тема: Способи механічного з’єднання деталей. (зв’язування, зшивання, склеювання, на цвяхах).

Закріплення деталей аплікації. Шов «уперед голку», «назад голку».

 

Мета: закріпити прийоми виготовлення аплікації за даною технологією у виготовленні конкретних виробів. (серветок, картин);

 

сприяти розвитку пізнавальної активності учнів;

 

прищеплювати естетичні смаки, щодо виробу, способи обробка кроїв аплікації залежно від виду оздоблення виробу і тканини, з якої він виготовлений;

виховувати охайність при роботі з тканиною.

 

Обладнання: таблиці «Правила техніки безпеки при користуванні ножицями, голками, стенди з аплікаціями, інструкційні картки, додаткова література.

 

Тип уроку: комбінований.

 

Хід заняття

 

  1. Організаційний момент.
  2. Актуалізація опорних знань.

 

  1. Що таке аплікація?

 

  1. Які конструкційні матеріали використовуються для виготовлення аплікації?

 

  1. В якій послідовності виготовляють аплікацію?

 

  1. Яких правил слід дотримуватись при виготовленні аплікації?

 

  1. Мотивація навчальної діяльності.

 

З попередніх уроків занять ми вже довідалися про аплікацію з тканини як різновид декоративно –прикладного мистецтва.

 

Сьогодні ми продовжимо вивчати цю тему і познайомимось з способами механічного з’єднання деталей – зв’язування, змивання, склеювання. Ці способи використовують в залежності від виду конструкційного матеріалу та призначення виробу.

 

 

  1. Виклад матеріалу.

 

 

Розрізняють:

 

 

  • Рознімні з’єднання – які можна багаторазово розбирати, не пошкоджуючи. (різьбові, ниткові).

 

Це механічні способи.

 

  • Не рознімні з’єднання – неможливо розібрати, не зруйнувавши, або не пошкодивши їх. (зварювальні, спаювання, склеювання, склепування) – це немеханічні способи з’єднання деталей.

 

Клейовий спосіб використовують для з’єднання виробів з металу, пластика, дерева, скла, шкіри, фаянсу, паперу.

 

У швейному виробництві для склеювання деталей застосовують термопластичні клеї БФ-6, ПА-548, які не втрачають клейові, водо- і морозостійкі властивості впродовж кількох років і дають досить міцні й еластичні з’єднання; клейову нитку для закріплення країв виробів (низу рукавів, виробів). З’єднання деталей за допомогою клейових матеріалів полягає в термообробці праскою або спеціальними пристроями. Клейовий спосіб з’єднання й кріплення деталей підвищує продуктивність праці на цих операціях у 2-4 рази. (ст.52-53).

 

Мета етапу з’єднування деталей – з’єднати усі деталі в єдину конструкцію. Для виконання аплікації ми будемо використовувати у своїй роботі шов «голку вперед», «за голку», щоб вишиваною ниткою було зручно, практично вишивати, слід правильно вибрати її довжину. Вона має бути вдвічі більшою відстані від пальців до ліктя.

 

У вишивці і аплікації лицевій і виворітний боки мають бути однакові, без вузликів і кінцівок, тому вузлики ніколи не в’яжуться.

 

Інструкційні картки та виконання шва додаються.

 

 

 

 

 

 

 

Інструкційна картка

 

Шов «уперед голкою»

 

Шов «уперед голкою» (мал.1) використовують для ви­шивання контуру малюнка, для утворення настилу при ви­шиванні гладдю. Цей шов лежить в основі вишивання інших швів української народної вишивки.

 

 

Мал. 1. Шов «уперед голкою»

 

Вимоги до виконання шва:

 

  • Усі стібки робити однакової довжини.
  • Проміжки між стібками мають бути також однакові.
  • Шов не повинен стягувати тканину.
  • Довжина стібків і проміжків залежить від призначен­ня шва і товщини тканини.
  • Вишивають шов справа наліво.

 

 

 

Інструкційна картка

 

Шов «за голкою»

 

Шов «за голкою» (мал. 2) називають також «назад гол­кою». Використовують його для обшивання контурів узорів. Цей шов лежить в основі багатьох інших швів української народної вишивки.

Вишивають шов справа наліво. При виконанні кожного стібка голку вколюють правіше від робочої нитки, а вико­люють - лівіше.

 

Мал. 2. Шов «за голкою»

 

Якщо довжина проміжку дорівнює нулю, то стібки розміщуватимуться щільно один до одного. Цей різновид шва називають «строчка».

 

Вимоги до виконання шва:

 

  • Усі стібки робити однакової довжини.
  • Проміжки між стібками мають бути однакові.
  • Шов не повинен стягувати тканину.

 

 

  1. Закріплення знань.

 

  1. Назвати способи з’єднання деталей?
  2. Що являє собою рознімний спосіб?
  3. Що являє собою не рознімний спосіб?
  4. Назвати привила техніки безпеки і санітарно-гігієнічних вимоги.

 

  1. Підсумок уроку.

 

Чого нового ви дізналися сьогодні на уроці?

Отже: аплікація – це свого роду конструкція, де ми використовували механічні і немеханічні способи з’єднаних матеріалів, зв’язування, заливання, склеювання.

Навчилися виконувати ці операції і охайно поводитися з тканиною.

 

  1. Домашнє завдання.

 

Підготувати інструменти і матеріали до закінчення виготовлення аплікації. 

Категорія: Обслуговуючі види праці | Додав: wowanchuk (2015/Лис/04)
Переглядів: 2994 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]