Трудове навчання в місті Мукачеві

Основним завданням конструктора є створення ідеального виробу, який повністю забезпечував би своє призначення. Коли всі вимоги, які ставляться до виробу виконуються на 100 %. Але такого виробу не існує. Тому конструктор повинен якнайближче підійти до ідеальної моделі виробу. При цьому часто виникають технічні протиріччя, якщо в проблемі постають дві умови, які суперечать одна одній: жорсткий – м’який (м’яка пневмошина на жорсткому диску).

В технічній творчості існує поняття "психологічної інерції". Ця, часто негативна, властивість мозку проявляється і в художньому конструюванні. Вона загальмовує пошук нових ідей і прив'язує процес творчості до якоїсь однієї або кількох ідей, які вже були використані. Тобто створюється своєрідний коридор в якому і рухається процес генерування ідей. А дуже часто необхідно для знаходження нової ідеї (композиції, структури в просторі тощо) потрібно відійти вбік а не наслідувати якийсь зразок. Для подолання психологічної інерції під час вирішення проблемних ситуацій та завдань використовують різні методи.
Мозкови́й штурм — популярний метод висування творчих ідей у процесі розв'язування наукової чи технічної проблеми, сеанси якого стимулюють творче мислення.
Призначають голову групи, який добре обізнаний з технікою застосування методу. До групи входять 6-10 чоловік, як правило, до групи входять 1-2 людини, які взагалі не обізнані з проблемою і є спеціалістами з інших галузей науки і техніки.
Сеанс здійснюється в два етапи. На першому допускається (й навіть заохочується) висування навіть безглуздих. Критикувати висловлені ідеї забороняється, тому що передчасне оцінювання ідей може вбити творчий ентузіазм, особливо у неспеціалістів. Допускається уточнення та комбінування ідей. На другому етапі всі висунуті ідеї уважно вивчають висококваліфіковані спеціалісти-експерти й оцінюють за допомогою спеціальних таблиць критеріїв, розроблених заздалегідь.
Синектика – метод дослідження, який є вдосконаленим варіантом методу мозкового штурму та був запропонований Дж. Гордоном. Тут можлива критика. Але склад групи є більш стабільним, вони звикають до творчої діяльності та не ображаються на критику ідей.
Метод фокальних об'єктів (МФО). Суть його полягає у перенесенні властивостей одного предмета на інший. Фокальним (лат. focus - осередок) називають об'єкти, що перебувають у фокусі, в центрі уваги. Для зручності виконують схему і добирають декілька довільних об’єктів для перенесення їхніх властивостей на фокальний об’єкт.
Метод морфологічного аналізу — це психологічна активізація творчого процесу. Його переваги в тому, що він допомагає перебороти труднощі під час вивчення значної кількості комбінацій можливих рішень.
Сутність методу морфологічного аналізу полягає в об'єднанні в систему методів виявлення, підрахунку і класифікації всіх обраних варіантів якої-небудь функції досліджуваного об'єкта. Він проводиться за такою схемою: формулювання проблеми - постановка завдання - складання списку всіх характеристик обстежуваного продукту чи операції - складання переліку можливих варіантів рішення за кожною характеристикою. Цей перелік формується у вигляді багатомірної таблиці, яка називається "морфологічною шухлядою".
Метод контрольних запитань призначений для активізації творчого процесу щодо вирішення поставленого завдання шляхом надання відповідей на запитання згідно з попередньо складеним списком. Це сприяє всебічному розгляду проблеми та пошуку нових нетрадиційних підходів до її вирішення. Універсальність цього методу полягає в тому, що аналітик може ставити запитання собі і шукати на них відповіді, а також у процесі колективних обговорень, зокрема при мозковому штурмі, конференції ідей тощо.
Функціонально-вартісний аналіз — це метод комплексного техніко-економічного дослідження об'єкта з метою розвитку його корисних функцій при оптимальному співвідношенні між їхньою значимістю для споживача і витратами на їхнє здійснення.
Метод ФВА розроблений у США і вперше застосований у 1947 р. у компанії «Дженерал Електрик». Інженер Лоуренс Д. Майлс прийшов до висновку, що зниження витрат виробництва треба починати з аналізу використовуємих властивостей виробу і технічних функцій складових його частин. У центр уваги ставилося питання, наскільки виправдані витрати з урахуванням отриманих властивостей товару, що задовольняють ті чи інші запити і потреби. Виключення зайвих функцій дозволяє знизити витрати на виробництво продукції при одночасному чи скороченні навіть підвищенні якості.
Алгоритм вирішення винахідницьких задач (АВВЗ) – створена Г. С. Альтшуллером комплексна покрокова програма алгоритмічного типу, яка призначена для пошуку та вирішення протиріч. Алгоритм має приблизно 85 запитань, які опираються на закони розвитку технічних систем.

Джерело: http://trudove.org.ua/