Трудове навчання в місті Мукачеві

Гусева Л. І. Усі уроки трудового навчання (дівчата). 9 клас

Посібник укладено відповідно до діючої програми з трудового навчання для груп дівчат. Видання містить розробки уроків, які складені за чіткою структурою, з використанням цікавого ілюстративного матеріалу, різноманітної додаткової інформації.

Запропоновані матеріали для підсумкового оцінювання знань учнів, які можна використовувати для поточного контролю, для систематизації та узагальнення. Для вчителів трудового навчання загальноосвітніх шкіл.

Ось деякі варіанти робіт.

 Міністерство освіти і науки, молоді та спорту повідомляє, що  2011/2012 навчальний рік у всіх без винятку регіонах та в  усіх навчальних закладах України розпочнеться 1 вересня.

 Таку заяву профільне міністерство вважає за потрібне  розповсюдити через чутки про можливий початок навчального  року 15 серпня у зв’язку з проведенням в Україні фінальної  частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу.

 Водночас, Міносвіти наголошує на тому, що тривалість навчального  процесу у наступному навчальному році необхідно оптимізувати в  усіх навчальних закладах України.

А на початку XX ст. під впливом міської культури у побут входять сорочки на кокетці з великим викотом горловини та рукавами, пришитими до кокетки. Своєрідність вишивки слобожанських вишиваних сорочок полягала у поліхромній орнаментиці, виконаній півхрестиком і дрібним хрестиком та півхрестиком, іноді грубою ниткою, що надавало їм рельєфності. Характерним було шиття білими нитками, настилування (лиштва), вирізування. Переважали геометричні й рослинно-геометризовані узори.

Для закріплення краю тканини служили такі види швів, як зубцювання і змережування. Поряд з набируванням і настилуванням, для яких характерна червона колористика вишивки, побутувало ажурне шиття. Чоловічі сорочки (як гунікоподібного крою, так і з уставками) шилися і грубого лляного домотканого полотна. Регіональну своєрідність становили так звані стрілкові сорочки вишиванка, назва яких походить від "стрілки" — плечової вставки у вигляді трикутного клина, розширеного до коміра. Форма стрілки могла бути і більш складної форми, коли трикутна стрілка доповнювалась прямокутником, що створював ефект погона. Поверхня стрілки вишивалася або шилася з червоного кумачу, яким також обшивали комір та пазуху сорочки.

Комір, манжети рукавів і поділ чоловічих сорочок вишиванок вишивалися синіми і червоними нитками. Вплив міста простежувався у використанні білого ситцю для пошиття сорочок з манишками. До цих сорочок парубки носили на шиї кольорові хусточки, так звані шари. Поясним вбранням чоловіків були штани. Старше покоління носило штани з вибійчаного смугастого або в клітинку домашнього полотна, молоді чоловіки — з купованої матерії чорного або брунатного кольору. Побутували й широкі полотняні шаровари, які заправляли у чоботи. Давнім поясним жіночим вбранням були плахти і дерги.

 Вже ні для кого не є новиною необхідність широкого застосування  електронних засобів навчання у під час вивчення будь-якого  предмету.

Це – навіть не твердження, а практично догма, якої вимагає час, адже вчителю у його прагненні популяризувати, мотивувати увагу учнів до вивчення свого предмету доводиться конкурувати з чудово організованим світом мас-медіа, який яскраво, талановито і нав’язливо спонукає дитину до безкінечного перегляду телепрограм, мандрів "бродилками" та "стрілялками", фанатського руху – список принад залежить від віку дитини та можливостей батьківського гаманця.

Крім того, витрачаючи великі кошти на придбання комп’ютера для дитини з метою насамперед забезпечити нащадка гарним засобом навчання, багато хто з батьків не розуміє, що сам по собі комп’ютер – це своєрідна tabula rasa, яка буде виконувати лише ті функції, які у неї закладуть, тому дуже часто комп’ютер стає не помічником у навчанні, а потужною, часом – непереборною перепоною останньому, коли у дитини виникає ігрова або Інтернет залежність.

Галичина, тобто Галицька земля, нагадує своєю назвою про колишню князівську столицю Галич. Передкарпаття, населене за літописними та археологічними даними білими хорватами, увійшло до складу Київської держави наприкінці X ст. Міста Перемишль, Теребовль, Звенигород і Галич згодом стали центрами дрібних князівств, які у 1140-ві рр. об'єдналися в єдину землю-князівство. Галицькі володарі стали одними з наймогутніших серед руських князів, особливо після того, як в руках Романа Мстиславича та його нащадків опинилися Галичина і сусідня Волинь. Місто Галич занепадає після монгольскої навали, його роль переходить до заснованого Данилом Романовичем Львова. V XIV ст. князівство втрачає незалежність і стає володінням польського короля. Утворення у 1430 р. Руського воєводства з центром у Львові означало остаточну інкорпорацію Галицької землі Польським королівством. Польське панування тривало до 1772 р., коли змінилося австрійським. У складі імперії Габсбургів було утворено край Королівство Галиції і Лодомерії. Приєднання до провінції масиву етнічних польських земель (т.зв. Західної Галиції) підсилило старий українсько-польський конфлікт, який набув нових рис у середині XIX ст.: в умовах ліберального у порівнянні з Російською імперією режиму і громадсько - політичні і культурні діячі обох бездержавних народів розглядали Галичину як свій "П'ємонт", тобто базу для майбутнього національного відродження. Коли Австро-Угорщина розвалилася, Східна Галичина стала ареною українсько - польської війни, внаслідок якої проголошена 1 листопада 1918 р.